Травма периферичної нервової системи

Види

До периферичної нервової системи відносяться:

• черепно-мозкові нерви,
• нервові корінці,
• нервові сплетення
• і нервові стовбури, які пов’язують центральну нервову систему з виконавчими органами (м’язами, зв’язками, шкірою і ін).

Типи травм

• Повний розрив нервового стовбура – тяжке ушкодження, при якому повністю випадають функції нервового стовбура.
• Частковий розрив – частина волокон нерва розривається, а частина може пошкоджуватися Тракційний – тобто відбувається їх розтягнення.
• Іноді розтягнення може бути цілком внутріствольне і при цьому розриву зовнішніх оболонок нерва не відбувається, але функція припиняється.
• Іноді, розвивається струс нерва, яке характеризується випаданням, а й швидким відновленням функції.
• У ряді випадків розвивається забій нервового стовбура, коли функції відновлюються повільніше або не відновлюються зовсім.

Причини

У ряді випадків причиною травми може бути:

• вогнепальне поранення
• або пошкодження нерва під час операції, наприклад при переломі кісток кінцівки і проведенні остеосинтезу.

Симптоматика

Симптоми, які виникають при пошкодженні периферичної нервової системи (ПНС) залежать від рівня пошкодження і складаються з наступних основних груп:

• Випадання або ослаблення рухів в м’язах, які іннервує уражена частина ПНС (частіше нерв або група нервів),
• Порушення чутливості в зоні іннервації нерва,
• Порушення вегетативних і трофічних функцій в зоні іннервації нерва.

Сила і чутливість м’язів

Сила скелетних м’язів оцінюється по 6 ти бальною шкалою від 0 до 5,

• де 0 – відсутність рухів – плегія,
• і 5 – нормальна сила.

Чутливість оцінюється за трибальною шкалою від 0 до 2,

• де 0 – повна відсутність чутливості,
• а 2 – нормальна чутливість.

Діагностика

Крім клінічного використовуються наступні методи діагностики:

• УЗД пошкодженого нерва дозволяє отримати практично повну інформацію про стан нерва в зоні пошкодження, аж до цілісності фасцикул, але не дозволяє оцінити функції нерва.
• Електронейроміографія – метод, який допомагає оцінити функцію нерва – вивчає проведення нервових імпульсів по нерву і може виявити блок такого проведення, а також оцінити кількісні показники провідності, які допомагають з оцінкою ефективності лікування і прогнозуванням результату.
• МРТ нерва – виконується рідко, але дозволяє оцінити безліч показників структури нерва.
• КТ нерва – дозволяє простежити його цілісність, залучення в рубець і співвідношення з кістковими та іншими структурами.

Оперативне лікування

Оперативне лікування бажано проводити в максимально короткі терміни, якщо тільки немає протипоказань. Якщо є відкрита рана, то відразу виконується:

• ушивання рани,
• відновлення сухожиль,
• судин і нервів.

Якщо відкритої рани немає, то можливе спостереження за процесом відновлення разом з проведенням відновного лікування протягом до 2-х місяців. Якщо за цей період відновлення не почнеться, то проводять ревізійну операцію.

Протягом якого часу з моменту травми ефективні операції?

Як правило, ефект може бути досягнутий в період до 24 місяців. Після цього терміну відбуваються незворотні зміни в м’язах, які не вдається «запустити» навіть після відновлення провідності нерва (реіннервацій).

Деякі групи м’язів, такі як лицьова мускулатура, великі м’язові пучки (біцепс, трицепс, квадріцепс), є винятком з цього правила і можуть відновлюватися і в більш пізні терміни.

Реабілітація

Відновлювальне лікування включає в першу чергу заняття:

• з реабілітологом кінезотерапія,
• електростимуляцію,
• препарати, що покращують провідність по нервового стовбура,
• вітаміни групи В.

Підготував А. Леонтьєв