Надскладна, але успішна операція: людині зібрати голову буквально по шматочках.
Дуже не пощастило 37-річному чоловіку, котрий приїхав з Запорізької області у відрядження до Чаплинського району Херсонщині. Там робітник випав з вікна гуртожитку, і розтрощив собі голову.
Коли постраждалого доправили до обласної клінічної лікарні, медики просто вжахнулися: товста лобна кістка пацієнта розламалася, причому частина її діаметром у сім сантиметрів стирчала назовні, а іншу втиснуло досередини – вона ще пошкодила мозкову оболонку, з якої протікав ліквор.
Але й то було не все: у робітника, на додачу, виявилася розтрощеною на десять шматків і дрібних шматочків ліва очниця, зламана верхня щелепа та вилична кістка! І при цьому він не втрачав свідомості, хоча в очах уже двоїлося.
Усунувши протікання мозкової оболонки, чоловіка поклали на операцію. Причому виконувала її ціла бригада з восьми спеціалістів, включно із двома досвідченими нейрохірургами й такою ж кількістю щелепно-лицьових хірургів. Керували нею аж два завідувач відділення лікарні:
- Олексій Леонтьєв (нейрохірургія)
- та Олексій Товстокорий (щелепно-лицьова хірургія).
Інакше нічого б не вийшло: такі хірургічні втручання вдалими можуть бути лише за спільного, комплексного підходу!
Операція тривала понад три годин: кістки пацієнта, котрий перебував під наркозом, почергово й обережно скріплювали титановими мікропластинами. А ті, своєю чергою, надійно фіксували титановими гвинтами.
Та зусилля чарівників у білих халатах винагородилися: прооперованому стало краще, його стан поліпшувався просто на очах, відновився зір. Тож після завершення реабілітаційного періоду він зможе повернутися до звичного способу життя (звісно, за винятком стрибків з висоти).
Прикро лишень те, що з початку нинішнього року медики збирали по фрагментах навіть не одну голову, а вже три. Пацієнти отримували важкі травми або через власну необережність, або через пригоди з кримінальним «присмаком», каже завідувач нейрохірургічного відділення обласної клінічної лікарні Херсона, кандидат медичних наук Олексій Леонтьєв. Звісно, якби вони знали, чим це все скінчиться, то й не ризикували б.
Але у нас, на жаль, дехто спершу робить, і тільки потім думає про наслідки, опинившись на операційному столі.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
