Гідроцефалія
Гідроцефалія (водянка головного мозку) (від гр. «Гідро» – вода, «цефалон» – голова) – це стан, що супроводжується збільшенням обсягу шлуночків мозку. У головному мозку людини є кілька сполучених між собою порожнин, наповнених ліквором (спинномозковою рідиною). Порожнини ці називаються шлуночками.
Шлуночкова система складається з двох бічних шлуночків, які з’єднуються з щілиноподібні третім шлуночком (III шлуночок), який, своєю чергою, через тонкий канал (Сільвією водопровід) з’єднується з четвертим шлуночком (IV шлуночок).
Ліквор виробляється в судинних сплетеннях шлуночків і вільно переміщається з бічних до IV шлуночка, а з нього – в подпаутинний простір головного і спинного мозку (підпаутинним (субарахноїдальним) простором називається простір між мозком і твердої мозкової оболонки), де він омиває зовнішню поверхню мозку. Там же відбувається його зворотне всмоктування в кровоносне русло.
Ліквор – це прозора, безбарвна рідина, по вигляду дуже схожа на воду, містить незначну кількість клітин, білка і солей. У немовляти кількість ліквору складає близько 50 мл, у підлітка і дорослої людини – до 120-150 мл. Ліквор постійно виробляється і всмоктується, в добу судинними сплетеннями головного мозку продукується до 500 мл спинномозкової рідини.
Будь-яке порушення в системі лікворопродукції, ліквороциркуляції і всмоктування ліквору веде до надмірного його скупчення в порожнинах головного мозку, що називається гідроцефалією, або водянкою головного мозку.
Джерело: www.7ya.ru